У даній статті ми розглянемо скільки коштів аграрії можуть зберегти завдяки застосуванню агродронів на останніх етапах розвитку ріпаку (Brassica napus).

Ключовою проблемою у технології вирощування ріпаку є нерівномірне дозрівання та втрати під час збирання, а інколи, ще навіть до старту збирання, коли стрючки ріпака починаються розтріскуватися і насіння висипається просто на землю. Багатьом сільгоспвиробникам знайома ситуація, коли за тиждень-два до збирання поле починає буквально «тріщати» – стручки розтріскуються, а потенційний дохід висипається на землю. У результаті, крім недоотримання прибутків, маємо ще й падалицю ріпаку, з якою доведеться боротися в наступному сезоні.

Однією з причин розтріскування стручків є те, що під час достигання в денні години вони підсихають, а в нічні – абсорбують вологу. Висихаючи, вони стискаються, а насичуючись вологою – набухають. Такі багаторазові «висихання-набухання», під час дозрівання, призводять до деформації стулок і руйнування у стручку пектинів, які відповідають за його механічну міцність. Все це ще більше послаблює шви. Деформовані за таких умов стручки стають надміру чутливими до розтріскування – найменший їх поштовх, спричинений вітром чи дотиком до рослин технікою, призводить до їх розкривання.

І навіть вирощування сортів, які мають певну стійкість до передчасного розтріскування, повністю проблему не вирішує.

Завдяки застосуванню агродронів, на останніх етапах дозрівання ріпаку, можливо уникнути фізичний контакт з рослинами, як це відбувається під час використання колісних обприскувачів. Фахівці компанії «AGRONIX» вже 4й сезон допомагають аграріям вносити пестициди за допомогою агродронів.

Як не допустити розтріскування стручків та втрати урожаю?

1. Використання спеціальних клеїв

Коли стручки на нижньому ярусі починають буріти і їх можна вигнути в дугу «U», не розтріскуючи по шву – це самий придатний час для застосування біоклею (див. Рис. 1).

Зазвичай аграрії використовують хімічні та біологічні клеї:

- хімічні утворюють суцільну плівку, яка склеює стручки й висушує їх. Однак ця плівка ускладньює дихання й фотосинтез, чим погіршує дозрівання насіння та знижує його якісні показники. Тому, до хімічних препаратів у даному випадку є питання...

- біологічні ж аналоги не руйнують покривні тканини і не перешкоджають продовженню вегетації, тобто – природному дозріванню плодів.

Якщо взяти за основу один з найпопулярніших продуктів «ЛИПОСАМ® прилипач», виробник якого рекомендує нижчу норму внесення у випадку використання агродронів, то зекономлений 1 л на гектар клею (близько 240 грн/л), уже покриє витрати на використання дрона замість колісного обприскувача.

Що ж стосується потенційних втрат урожаю через розтріскування стручків, то давайте візьмемо навіть мінімальні значення: урожайність – 25 ц/га, втрати – 10%. Відповідно, якщо вартість ріпаку сягає 450 $/тону, то у такому випадку маємо втрати у розмірі 113 $/га. Якщо комусь цікаво скільки можна залишити грошей на землі за урожаю ріпаку >30 ц/га з втратами >20% – порахуйте самостійно, тільки пам’ятайте, що після цього ви вже не зможете спокійно спати вночі поки не внесете клей на ріпак.

Тобто, якщо є хоч найменший ризик розтріскування стручків ріпаку, то питання: «Вносити клей, чи не вносити?» – взагалі не доречне. У такому випадку вже необхідно вирішувати питання: «Чим вносити?». Якщо ріпак вимахав висотою 2 і більше метрів, то заїхати у таке поле колісною технікою не факт, що вдасться. У такому розкладі агродрони – це оптимальне рішення, яке є в наявності у арсеналі компанії «AGRONIX».

2. Десикація ріпаку

Схильність до розтріскування стручків – це ще не все. Також, ключовою проблемою, є ще одна біологічна особливість культури. Ріпак схильний до нерівномірного дозрівання. За пару тижнів до збирання можна легко помітити, як верхні стручки вже побуріли, насіння чорне і вже можна було б розпочати збирання. Але якщо поглянути на нижні яруси рослини, то стручки зелені, насіння повністю не виповнилось і т.п. Доки нижні стручки дозріють, верхні перезріють і почнуть розтріскаються. У результаті – від 10 до 50% потенційного урожаю опиняється не в бункері, а на землі.

Для уникнення даної проблеми проводять десикацію посівів – переджнивне підсушування рослин з метою прискорення їх достигання (на 5–7 діб) і полегшення збирання врожаю. Десикація є ефективним заходом на забур’янених посівах і за умов вологої погоди, що є, у свою чергу, одним із основних чинників збереження урожаю культур.

На сьогодні для підсушування рослин використовують десиканти на основі диквату, глюфосинату амонію та гліфосату. Десикацію посівів проводять приблизно за 10 діб до збирання врожаю. Особливістю десикації є те, що під час її проведення не пошкоджується ні насіння, ні бульби культур, які дозрівають, у той час як завдяки цьому заходу створюються сприятливі умови для роботи збиральних машин. Проведення десикації також забезпечує часткове знищення багаторічних бур’янів на полях, таким чином, створюючи сприятливі умови для посіву на них наступних культур сівозміни. Особливо ефективним є обприскування десикантами полів із середнім і надмірним ступенями забур’яненості.

На жаль, агровиробники не завжди мають можливість провести десикацію ріпаку вчасно, через труднощі переміщення техніки по полю, після заливних дощів, чи не достатньо високого кліренсу наявних колісних обрискувачів. У подібних випадках компанія «AGRONIX» оперативно вирішує потреби аграріїв з внесенням десикантів за допомогою агродронів.

Для прискорення й одночасного дозрівання десикацію культури проводять за 7–10 днів до збирання її врожаю глюфосинат амонієм. У результаті оброблені рослини швидко накопичують вільний аміак до токсичного рівня, що надає препарату так званого ефекту спалювання: відбувається швидке побуріння зелених частин рослин. До того ж, припинення утворення амінокислоти глютамін призводить до більш повільного, але тривалого ефекту. Токсичність аміаку, глютамінове виснаження і швидке пригнічення фотосинтезу забезпечує швидку та високоефективну дію глюфосинат амонію як десиканта і гербіциду суцільної дії.

Залежно від погодних умов повна десикація культурних рослин відбувається через 10–14 днів після застосування препарату. Опади впливають на ефективність препарату під час перших 6 годин після застосування. Інтенсивність дощу впливає більше, ніж інтервал часу між застосуванням глюфосинат амонію і дощем. Таким чином, препарати на основі глюфосинат амонію знижують вологість рослинної маси з одночасним прискоренням та вирівнюванням процесу дозрівання, покращують якість (схожість, силу росту, вагу 1 000 зерен та натуру зерна), підвищують урожайність, знижують втрати насіння, полегшують і здешевлюють збирання врожаю.

Для скорочення термінів збирання застосовують препарати на основі диквату. Препарати не тільки припиняють розвиток рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними органами, а ще й витягують вологу з обробленої рослини. Саме за рахунок зневоднення оброблені рослини відмирають, тому що у механізм впливу діючої речовини закладено ефект підсушування. Тому застосування препаратів на основі диквату забезпечує досягнення головної мети десикації – різкого зменшення вологості насіння. Якщо використати рекомендовані методи попередження пошкодження культурних рослин колісними обприскувачами: високий кліренс, вузькі колеса, передню вісь і днище трактора закрити поліетиленовою плівкою, передні колеса обладнати щиткамидільниками, штангу обприскувача розташовувати на висоті, необхідній для рівномірної обробки – це все допоможе зі зниженням об'єму осипання насіння, але мінімум 5% все ж буде втрачено через наявні технологічні колії та фізичну взаємодію певних компонентів техніки з частиною рослин.

У випадку внесення десикантів та клею за допомогою агродронів компанії «AGRONIX» можна уникнути навіть цих +/-5% втрат. Для розуміння економічної складової даної операції давайте розглянемо наступну таблицю.

З даної таблиці стає зрозуміло, що навіть «на мінімалках», коли відносно не висока урожайність та втрати лише 3%, маємо мінус 34 долара з кожного гектара. А при збільшенні урожайності та переходу рівня втрат за позначку в «5» відсотків – сума недозароблених коштів легко сягає 100 і більше доларів з кожного гектара.

І на сам кінець, навіть після внесення клею, десикації та вчасного збирання ріпаку, нікуди не діваються втрати від технологічних колій. Тобто, технологічні колії самі собою являються причиною втрати частини урожаю. Якщо для розрахунків реальної площі витоптування взяти значення 3, 5 та 7% (в залежності від ширини внесення обприскувача та його коліс), то можемо порахувати окупність інвестиції в агродрон для внесення пестицидів на ріпак.

Достатньо обробити від 400 до 900 га ріпаку агродроном, таким чином, щоб не було втрат від технологічних колій колісних обприскувачів і в результаті, інвестиція в агродрон та комплект обладнання окупиться вже за 1 сезон.

Якщо ж піти далі і закрити за один сезон ще більше площі «без технологічних колій» за допомогою агродрона, то можна на цьому ще й нормально заробити.