У світовому масштабі на 2023/2024 маркетинговий рік загальна площа посівів кукурудзи налічує приблизно 196 млн гектарів. Основними виробниками є США, Китай, Бразилія, Аргентина та Європейський Союз. В Україні у 2023 році площа посівів кукурудзи становила 4,04 млн гектарів, а у 2024 році прогнозувалося зниження на 4.5%, що складає приблизно 3,86 млн гектарів.
Основні фактори, що впливають на площу посівів кукурудзи в Україні, включають економічні умови, ціни на ринку, логістику та аграрну політику. Незважаючи на складнощі ведення сільськогосподарського бізнесу в 2022-24 рр. в цілому, Україна залишається одним із провідних виробників і експортерів кукурудзи у світі і кукурудзі в Україні бути!
Що стосується урожайності кукурудзи за останні 5 років в Україні та інших основних світових виробників:
США: Урожайність становила близько 10.9 т/га (за період 2019-2023 рр.)
Китай: Середня урожайність кукурудзи складала приблизно 6.2 т/га
Бразилія: Середня урожайність кукурудзи була приблизно 5.6 т/га за останні 5 років, враховуючи обидва сезони вирощування (перший та safrinha)
Європейський Союз: Середня урожайність кукурудзи була 7.5 т/га
Аргентина: Урожайність кукурудзи складала приблизно 7.9 т/га
Україна: Середня урожайність кукурудзи в Україні становила близько 7.2 т/га за останні 5 років
Як бачимо, середня урожайність кукурудзи в Україні досить висока, але порівнюючи з урожайністю у США та інших країнах, які мають значення >10 т/га, можна зробити висновок, що нашим аграріям ще є куди рости.
Якщо зайнятися пошуком відповіді на питання: «Чому ж Україні не вдається реалізувати середню урожайність кукурудзи на рівні з США?», то можна знайти дуже цікаві уже готові відповіді для наших аграріїв:
Менша інтенсивність технологій:
Відсутність сучасних технологій: в Україні менше впроваджуються передові агротехнології, такі як точне землеробство, автоматизовані системи внесення добрив і ЗЗР, а також ГМО-сорти, що є стандартом у США. Це обмежує потенціал врожайності.
Технічне забезпечення: використання застарілої техніки, що є менш ефективною в обробці великих площ і забезпеченні оптимальних умов для росту і розвитку кукурудзи.
Кліматичні умови та зміни клімату:
Зміни клімату: зміни клімату впливають на стабільність урожаїв. В Україні часто спостерігаються екстремальні погодні умови, такі як посухи або сильні зливи, які можуть значно знизити врожайність кукурудзи.
Відсутність зрошення: відсутність систем зрошення знижує можливість забезпечення достатньої вологості грунту в посушливих умовах.
Агрономічні практики:
Менш ефективні практики: потенціал врожайності зменшує і відсутність ротації культур або відсутність внесення добрив чи ЗЗР.
Якщо від більш глобальних та досить складних в реалізації технологій перейти до більш практичних та доступних рішень, для підвищення урожайності кукурудзи в Україні, то одне з перших буде своєчасне та ефективне внесення ЗЗР, в першу чергу, що стосується інсектицидного захисту кукурудзи.
Взявши за основу для розрахунків всього лиш від 3 до 10 відсотків втрат потенціалу урожаю кукурудзи, за рахунок пошкодження шкідниками, можемо отримати наступні значення втрат коштів: ніхто нічого не робить:
Як бачимо, в українських аграріїв є потенціал додаткового доходу, за рахунок зниження пошкодження урожаю шкідниками, від 1.3 до 4.3 млн грн на 1 000 га.
І якщо у когось виникнуть заперечення типу: «Внесення ЗЗР дронами – це дорого», то можна ознайомитися з детальним розрахунком собівартості внесення пестицидів агродронами у даній статті і нарешті осягнути, що: «Внесення пестицидів дронами – це ДЕШЕВО».
Складнощі. Якщо все так просто і додатковий дохід очевидний, то в чому ж тоді складність?
В першу чергу, є складнощі з проведенням інсектицидного захисту кукурудзи в періоди, коли вона досягнула більше ніж 2 метри висоти. Причиною тому є обмеження колісної техніки. Не в кожному господарстві є висококліренсові обприскувачі, а у кого вони є, то навіть їхнього кліренсу не завжди достатньо.
Рішення. Практичним рішенням контролю шкідників кукурудзи при її висоті більше, ніж 2 метри є агродрони. Останніми роками, все більш широкої популярності, набирають агродрони і причини для того дійсно об’єктивні:
- здатність обробити окремо уражені шкідником чи хворобою поля за рахунок мобільності обладнання та легкості його запуску;
- під час використання наземних обприскувачів 3-7% урожаю втрачається внаслідок витоптування, а використання агродронів дозволяє зберегти цей урожай;
- можливість обробітку відразу після заливних дощів;
- економія води до 90%;
- внесення ЗЗР можливе сторонньою сервісною компанією, яка має досвід та експертизу у застосуванні ЗЗР дронами, тому не потрібно навчати власних спеціалістів та турбуватися про якість внесення;
- при необхідності мати власного агродрона розмір інвестицій буде становити від $20 до 30 тис, при тому що ефективність застосування становить 100 га за добу;
- період окупності інвестиції – максимум 1 рік.
Так, згідно даних від сервісної компанії AGRONIX, у 2022-2023 роках саме дронами було оброблено 2.3 млн га. Серед найбільш популярних обробок – інсектицидний обробіток кукурудзи (близько 300 тис га), десикація та фунгіцидний захист соняшнику.
За словами СЕО компанії AGRONIX, Миколи Черняка, ринок розвитку дронів почався 2021 року з десикації соняшнику, і з того часу став активно розвиватися відповідно від потреб та можливостей дронів. Так, 2024 року парк українських дронів складає приблизно 1000 шт. обладнань, продовжуючи активно рости та розвиватися.
Наразі активними користувачами даної технології є холдинги. За словами Миколи Черняка, 10 з топ-100 найбільших холдингів України вже активно використовують агродрони для вирішення тих чи інших технологічних завдань.
Що стосується дійсно дієвих та ефективних препаратів для захисту кукурудзи від шкідників, то на ринку України є різні варіанти і одним з таких є лінійка продуктів від компанії FMC.
Компанія FMC в своєму портфоліо має досить широкий спектр продуктів для боротьби з даними шкідниками, зокрема продукти на основі молекули Rynaxypyr® д.р., що відмінно контролює лускокрилих шкідників та водночас є безпечною для корисної ентомофауни. Дана молекула – це перша і найпотужніша діюча речовина з групи антраніламідів. У світі й на українському ринку дана діюча речовина більш відома як препарат Кораген®.
У 2024 році компанія FMC планує представити ринку перший інсектицид для обробки кукурудзи, який матиме реєстрацію саме для внесення дронами.
Препарат Вантакор™ (д.р. 600 г/л хлорантраніліпролу) є потужним модернізованим препаратом на основі молекули Rynaxypyr®, що має унікальну висококонцентровану формуляцію, яка призначена для використання зменшених норм робочого розчину для контролю основних шкідників ряду Лускокрилих, тому ідеально підходить для ультрамалооб’ємного внесення.
Найбільшу ефективність препарат зможе надати під час його застосування в період від початку масового льоту шкідника до початку відродження личинок. Оптимальним строком застосування є період масового відкладання яєць шкідником.
Максимальна чисельність гусениць останніми роки спостерігається на рівні качана, тож критично важливим є покриття робочим розчином верхнього та середнього ярусу рослин.
Дослідження FMC в Україні щодо застосування Вантакор™ за ультрамалооб’ємного внесення продемонстрували ефективність навіть за застосування норм робочого розчину у 8 л/га. За такої норми робочого розчину рівень пошкодження рослин порівняно з ушкодженими рослинами не перевищував рівня ЕПШ (менше 10% уражених гусеницями рослин проти 40% на менших нормах виливу води). Тому, для досягнення ефективності під час внесення інсектициду дронами рекомендується використовувати не менше ніж 8 л/га робочого розчину. Враховуючи таку норму внесення за 1 виліт дроном можна накрити 3 га кукурудзи, а це відповідно 150 га за зміну навіть одним DJI AGRAS T30 більш ніж реально.
Якщо для когось 150 га/зміну недостатньо, то можна звернути увагу на останні досягнення та інновації в галузі дронів-обприскувачів і переходити вже на DJI AGRAS T50, які саме зараз «з двох ніг» вриваються в Україну та відкривають можливості вносити реальні 200+ га за зміну.
Рекомендації щодо внесення інсектициду Вантакор™ дронами:
1. Використовуйте лише справні, правильно налаштовані дрони згідно з рекомендаціями компаній-виробників. До керування дроном має бути допущена особа, яка має сертифікат про відповідне навчання та має допуск до роботи з пестицидами, про що засвідчуватиме відповідний документ.
2. Обприскування потрібно проводити за швидкості вітру не більше 3-5 м/с, відносної вологості повітря не менше 50% та температури не вище 25°С. Під час застосування препарату потрібно звертати увагу на інверсійні (висхідні) потоки, які можуть спричинити «недоліт» крапель робочого розчину. Потенціал знесення зростає за швидкості вітру менше 1,5 м/с у зв’язку з мінливим напрямком і потенціалом інверсії, або більше 5 м/с. Але багато факторів, зокрема розмір краплі та висота застосування, визначають потенціал віднесення за будь-якої швидкості вітру.
3. Для досягнення максимального покриття поверхні рослини використовуйте краплі у діапазоні від дрібного (106-235 мкм) до середнього розміру (236-340 мкм). Потрібно зважати, що краплі розміром менше 150 мкм мають вищий потенціал знесення вітром, тому вітер є визначальним фактором, який слід враховувати під час внесення інсектициду дронами.
4. Якщо під час обприскування очікується швидкість вітру більша за 4 м/с, використовуйте краплі середнього розміру та більший об’єм води.
5. Для зменшення дрейфу (знесення крапель) рекомендовано застосовувати продукт із додаванням ад’юванту, що забезпечить точне потрапляння краплі на поверхню. Зважені краплі зменшують знесення, але не запобігають йому, якщо внесення виконано неправильно або за несприятливих умов навколишнього середовища (висока вологість, висока температура ґрунту тощо).
6. У деяких ситуаціях, коли повного та ефективного покриття важко досягти (наприклад, густий стеблестій чи листя, рослини, листя яких мають восковий наліт або сильно опушені), використання олійного ад'юванту може покращити ефективність. Рекомендовано використовувати олійний ад’ювант Кодасайд™ у концентрації 1% до робочого розчину.
7. Якість покриття можна проконтролювати за допомогою водочутливого паперу. Покриття є задовільним за наявності середньої кількості крапель не менше ніж 10- 12 на 1 см².
Фахівці компанії AGRONIX вже 4й сезон задовільняють аграріїв своїми рішеннями та результатами внесення ЗЗР агродронами DJI. Ефективність технології внесення ЗЗР дронами підтверджує і ряд досліджень. Нижче наведено перелік статтей, в яких описані переваги застосування технології малооб'ємного обприскування, в тому числі і переваги обробки кукурудзи інсектицидами:
Параметри обробки та ефективність:
У дослідженні на цукровій тростині було встановлено оптимальні параметри для обробки дронами, які можуть бути застосовані й для кукурудзи: об'єм розпилення 15 л/га, висота польоту 3 м і швидкість 4 м/с. Це забезпечує рівномірне та ефективне покриття рослин пестицидами (Zhang et al., 2020)
Інше дослідження показало, що використання дронів для внесення інсектицидів на кукурудзі забезпечує високу ефективність контролю шкідників. Зокрема, застосування таких д.р. як хлорфенапіру, хлоранітраніліпролу і люфенурону через дрони знижувало чисельність шкідників на 94,86% (Song et al., 2020)
Порівняння з традиційними методами:
Дослідження, проведене в штаті Меріленд, США, порівнювало ефективність обробки кукурудзи та сої дронами з використанням різних типів дронів. Результати показали, що дрони забезпечують відмінну щільність крапель та покриття у верхньому ярусі рослин, що є ключовим фактором для ефективного контролю шкідників (Hunter et al., 2020)
Потенційні переваги та виклики:
Використання дронів дозволяє швидко реагувати на появу шкідників, зменшуючи кількість використовуваних ЗЗР, економлячи час та трудові ресурси. Однак, необхідно оптимізувати параметри польоту, такі як висота, швидкість, тип форсунок, щоб забезпечити максимальну ефективність внесення (Lv et al., 2019; Zhang et al., 2011)
Незважаючи на значні переваги, використання дронів у сільському господарстві стикається з певними регуляторними обмеженнями, які варіюються від країни до країни (Ayamga et al., 2021)
